Кам'яне рубило стало поштовхом для розвитку мови

Експеримент шотландських учених засвідчив, що процес виготовлення кам'яних знарядь ефективний лише в тому разі, коли майстрів навчають за допомогою жестів і мови. Щонайпізніше 1, 7 млн років тому з появою складніших кам'яних різців наші предки могли розробити протомову, переконані науковці, які опублікували результати своїх розвідок у журналі Nature Communications.

Коли ми намагаємося когось чогось навчити – не має значення, чи йдеться про спорт, чи іншу навичку – використовуємо мову. Доводиться пояснювати й демонструвати процес виробництва й кінцевий результат.

"Лише ця форма соціального передання знань уможливила кумулятивний розвиток великої кількості технологій і способів поведінки", – пояснюють Томас Морган (Thomas Morgan) і його колеги з Сент-Ендрюського університету (Шотландія).

Так і наші предки вже 2, 5 млн років тому передавали навички праці, для прикладу, навички виготовлення простих кам'яних знарядь праці. Як це навчання відбувалося – доволі суперечливе запитання. Деякі науковці наполягають на тому, що вже олдувайська культура володіла простими формами навчання й навіть мовою. Інші вважають неможливим таке раннє зародження мови й аргументують: кам'яні знаряддя праці могли виробляти звичайним копіюванням.

Морган і його колеги намагалися зрозуміти суть проблеми: завдяки експериментові із 184 добровольцями вони перевірили, наскільки добре вдасться виготовити кам'яні знаряддя олдувайсьої культури. Перевірили п'ять різних технік навчання: відтворення готового рубила, спостерігання за процесом виготовлення, надання простої допомога вчителя, коректура форми або ручки з використанням жестів чи вербальних вказівок, а також поясненнями.

Результат був доволі однозначний:  завдяки всім п'яти формам навчання учасникам вдалося створити більш-менш хорошу імітацію олдуванського рубила. Та очевидний прогрес і якісні результати мали місце тільки тоді, коли вчитель або жестами, або словами давав вказівки, як дотримуватися правильного процесу.

Науковці перевірили, наскільки добре засвоювали знання про виготовляти знарядь праці в процесі різних технік багато людей. Виявилося, що навчання через просте, некоментоване спостереження суттєво знижує продуктивність праці вже при другій передачі знань. Інакше ситуація виглядає з навчанням через жести й вербальні вказівки: хоча й у цьому випадку якість рубил в ланцюговому процесі зменшувалася, але це відбувалося не так раптово й швидко.

"Це засвідчує, що соціальне накопичення технологій олдуванської культури покращується за умови цілеспрямованого навчанням й використання мови", – констатують науковці. Звичайно, не йдеться про те, що вже 2 млн роки тому давні люди могли говорити. Але, на думку вчених, виготовлення знарядь праці могло бути важливим стимулом у розвитку усвідомлених методів навчання й вербальної комунікації.

"Кам'яні знаряддя праці не були тільки продуктом еволюції людини, а й давали поштовх для розвитку її самої", – каже Морган. Така спільна еволюція могла початися вже в олдувайську епоху майже 2 млн. років тому й пізніше продовжилася в ашельській  і мустьєрській культурах.

Результати дослідження можуть також пояснити, чому знаряддя праці олдуванської культури впродовж майже 700 тисяч років практично не розвивалися. "Якби люди вже тоді розмовляли, вони би швидше вчилися й винаходили нові технології", – зауважує Морган. Проте прогресивні рубила ашельської епохи з'явилися лише 1, 7 млн. років тому. Жести й, можливо, зачатки протомови до того часу могли вже бути настільки розвиненими, що люди мали змогу засвоювати складні деталі техніки виготовлення знарядь праці й передачі знань.  Як наслідок, культурний розвиток зробив великий крок уперед.

http://gazeta.ua/articles/history/_kamyane-rubilo-stalo-poshtovhom-dlya-rozvitku-movi-arheologi/604837